

Левко Лук’яненко був активним членом і головою Української гельсінської групи, першим головою Української республіканської партії, співавтором Декларації про державний суверенітет України, автором Акта проголошення незалежності України.
За антирадянську діяльність та прагнення до незалежності України Левка Лук’яненка на початку 60-х років засудили до смертної кари, яку потім замінили на багаторічне ув'язнення. Загалом у радянських таборах Лук'яненко провів понад 25 років. На початку 1989 повернувся в Україну з заслання, продовжив громадську та правозахисну діяльність.