"Робота заступником директора "Полтавагазвидобування" – повний треш", – Олександр Кацуба

23 березня 2021 0

Колишній заступник голови НАК "Нафтогаз" Олександр Кацуба, якого звинуватили у спробі розкрадання 3,4 млрд м3 газу, розповів про роботу на посаді заступника директора "Полтавагазвидобування" 2010 року.

Ексзаступник голови Національної компанії "Нафтогаз" Олександр Кацуба, звинувачений у спробі розкрадання 3,4 млрд м3 газу та у створенні злочинної організації і зловживанням службовим становищем, дав розлоге інтерв’ю "Економічній правді". Він зокрема розповів про період роботи заступником директора "Полтавагазвидобування" у 2010 році, наводимо цей уривок:

- Вже через рік, у 2010, ви стаєте заступником директора компанії "Полтавагазвидобування", що належить державному "Укргазвидобуванню". Як це сталося?

- У той період мій брат працював заступником начальника департаменту в "Нафтогазі". Він мені говорить: "У нас є квота в "Полтавагазвидобуванні". Тоді прийшла команда Бакуліна (Євген Бакулін, ексглава "Нафтогазу" - ЕП), і старі кадри змінювали. Полтава – місто з 300 тисячами населення, трьома кафе, одним готелем – треш. Я їжджу до Харкова, в мене Порш, забезпечена родина – все класно. Він говорить: "Хочеш – спробуй, але якщо не справишся, я не винен". Я приїхав – виявилися прикольні люди.

- І ви вирішили спробувати?

- Виявилося, в "Полтавагазвидобуванні" люди приходять на роботу о восьмій ранку, а йдуть о п’ятій вечора. Що робити з п’ятої вечора до восьмої ранку в Полтаві – незрозуміло.

Мені брат сказав: "На Порші на роботу не їздь, у тебе буде службовий автомобіль". У мене був якийсь звичайний старенький автомобіль.

Занурився я в роботу. У порівнянні з сімейним бізнесом, який налагоджений і працює, це був якийсь треш. Спочатку я ходив на якісь наради, слухав по три години якусь маячню. Я не розумів, куди потрапив. Потім мене викликав директор "Полтавагазвидобування" і говорить: "Дивись, тут 10 тисяч договорів. Я не знаю, що це за договори. Треба подивитися, які з них старі, які корупційні. Йди, розбирайся". Я взяв всі договори і попросив їх передивитися свої юристів з нашого управлінського офісу в Харкові. Вони мені швидко допомогли, там дійсно було багато дивних договорів, з яких я порізав 80%.

Після цього до мене почали приходити різні полтавські комерсанти. Одні – напівбандити, інші – напівмєнти. Я їм кажу: "Що ви мені можете запропонувати? Ви розумієте, хто я? У вас договір на 500 тисяч гривень. Я прийшов сюди працювати, а не красти". Для них, можливо, це великі гроші, але для мене це смішно.

- Навіщо успішному бізнесмену їхати в держкомпанію й зазнавати всіх цих навантажень за маленьку зарплатню?

- Коли я приходив у наш управлінський офіс у Харкові, було нудно, сухо, а тут я опинився у суцільному треші. Щодня атака зліва, атака справа, свої б’ють, свої підставляють. Мені було цікаво. Навіщо люди ходять в гори, на Кіліманджаро?

- Я якраз хотів навести приклад доброякісного стресу. Навіщо вам стрес злоякісний?

- Я тоді до цього ще не доріс. Я думав, що це круто – бути заступником директора "Полтавагазвидобування". Хоча це взагалі не круто, зараз я не бажаю йти туди ні своїм дітям, ні друзям.

- До переходу в "Полтавагазвидобування" бізнес вашої сім’ї мав якесь відношення до газової галузі?

- Ні.