

На початку червня у світі відзначають День безпеки харчових продуктів. Це чудова нагода згадати про щорічну проблему літа – харчові отруєння. З настанням спеки продукти почали швидше псуватися, а хвороботворні бактерії та патогенні організми інтенсивніше розмножуватися. І хоча, на перший погляд отруєння здаються не вартими уваги і зайвого клопоту. Однак, статистика ВООЗ свідчить про протилежне: смертність від кишкових інфекцій відноситься до топ-10 основних причин смерті у світі. Так в результаті вживання зіпсованих чи неякісних харчових продуктів в світі щорічно хворіє понад 23 мільйони людей, що призводить доп’яти тисяч летальних випадків.
Тож, ділимося порадами, як уникнути
отруєння та зберегти своє здоров’я і здоров’я своїх близьких.
У світі виявлено понад 30
хвороботворних агентів, які здатні викликати харчові отруєння. Це різноманітні бактерії, віруси, паразити і токсини, а
також шкідливі або отруйні хімічні речовини. Вони або від початку існують у певних продуктах або з'являються через порушення технології приготування, стерилізації, зберігання або з цілком природних причин.
Медики та біологи виділяють дві основні джерела отруєнь – отрути
(токсини) та
хвороботворні мікроорганізми.
Так найчастіше потенційно токсичними можуть виявитися:
Гриби. Окрім добре знаних мухоморів, поганок тощо існує ще ціла група умовно їстівних грибів, які становлять загрозу лише за певних умов: порушення технології зберігання чи готування, неправильний період чи місце збору, вживання не тієї частини гриба або вживання грибів разом з несумісними продуктами чи алкоголем.
Рослини. Дурман, болиголов, беладона, цикута
отруйна, аконіт, бузина – список отруйних рослин України насправді дуже довгий.
Окрім небезпеки від безпосереднього контакту з рослиною вони також здатні отруювати інші продукти.Наприклад, отрута, яка міститься в насінні бур'янів, що ростуть серед
злакових культур можуть потрапити в борошно.Токсичним може бути й мед, якщо в його складі є нектар деяких отруйних
рослин. Але, на щастя, така проблема в Україні майже не зустрічається.
Також варто пам'ятати, що отруйними можуть бути окремі частини цілком їстівних плодів або злаків. Так, ядра кісточок абрикоса містять токсичний амигдалин або сенільну кислоту, у пророслій і позеленілій картоплі присутній небезпечний соланін, а в бобах сирої квасолі –отруйні фазини.
Тож аби по максимуму уникнути отруєнь у таких ситуаціях, варто відмовитися від зберігання та вживання залежалих продуктів. А ще уважно слідкувати за дітьми, які за браком знань можуть випадково скуштувати отруйну частину плоду.
Щодо наявних в продуктах харчування токсинах із зовнішнього середовища, варто пам'ятати, що вони можуть
потрапити у цілком нешкідливі продукти через неякісне пакування або внаслідок розгерметизації.
Окремою темою є отруєння
пестицидами і гербіцидами, якими неконтрольовано удобрювали і обробляли
рослини.
Друга велика група збудників харчових отруєнь пов'язана з потраплянням в організм
шкідливих бактерій, вірусів тагрибів. Зазвичай сезонні отруєння викликає кишковою
паличкою або сальмонела. Однак найбільш небезпечним є ботулізм, який має високий показник летальності.
Продукти життєдіяльності бактерії Clostridium botulinum – це найсильніша органічна отрута з усіх нині відомих. А без
екстреного лікування у стінах клініки хвороба вже за кілька годин закінчується смертю.
Основним джерелом зараження ботулізмом в літню пору є в'ялена риба, а в зимовий
період – "бомбажні" консерви з м'яса, грибів і овочів. Згідно з багаторічними статистичними даними, в Україні пік
захворюваності на ботулізм припадає саме на червень-липень. Тому варто більш свідомо поставитися до свого літнього меню та
уникати вживання сумнівних продуктів харчування.
А щоб підвищити свої шанси уберегтися від харчових отруєнь, радими вам скористатися такими порадами.
Ретельно мийте руки перед їжею та промивайте фрукти, зелень і овочі. Гарний лайфхак при вживанні овочів, зелені і фруктів у свіжому вигляді без термічної обробки – замочувати їх у слабкому розчині соди (1 ст. ложка харчової соди на 1 л води) на 10 хвилин, а потім промивати їх під проточною водою.
Неуклінно дотримуйтесь технології приготування страв і санітарних правил на кухні. Ретельно мийте кухонне приладдя і посуд, і, звичайно, використовуйте різні ножі й дошки для сирих і термічно оброблених продуктів.
Уникайте зберігання готової їжі на відкритому повітрі – одразу прибирайте її в холодильник.Санітарні лікарі нагадують, що холодну готову їжу можна безпечно зберігати в холодильнику до 48 годин, а повторно розігріту лише дві години.
Обирайте правильні соуси для салатів. У літню пору, в якості заправки, радимо обирати рослинну олію або суміш оцту з лимонним соком.
Поставтеся відповідально до літньої заготівлі продуктів. Найризикованіший процес – це консервація м'яса і грибів. Замість консервації пропонуємо придивитися до альтернативних способів заготівлі сезонних продуктів: таких, як-то сушка або замороження. У цьому випадку імовірність отруєнь зводиться до мінімуму, а всі корисні нутрієнти, навпаки, зберігаються.
Відмовтеся від в'яленої, копченої та солоної риби. Особливо тієї, яку продають на стихійних ринках, уздовж трас, в закладах громадського харчування або на громадських пляжах.
Як бачите, усі перераховані поради досить прості, і
при достатній обережності можна уникнути більшості ситуацій, в яких є хоча б мінімальна небезпека отруєння.